Біологія 7 клас. Поведінка тварин

 Форми поведінки тварин

Спільноти тварин

Біологія 8 кл. Тема: Сенсорні системи. Відеоуроки.

Сенсорні системи. Око і зір

Слухова й інші сенсорні системи

Біологія 6 кл.Тема: Різноманітність рослин.Відеоуроки.

Значення фотосинтезу у природі важко переоцінити. Це єдиний процес на 3емлі, що відбувається в грандіозних масштабах і пов’язаний з перетворенням енергії сонячного світла в енергію хімічних зв’язків. 

Значення фотосинтезу 
Фотосинтез – єдиний процес у біосфері, що веде до збільшення її вільної енергії з допомогою зовнішнього джерела. Продукти, що утворилися в процесі фотосинтезу – основне джерело енергії для людства. Щорічно завдяки фотосинтезу на Землі синтезується близько 150 млрд. тонн органічної речовини і виділяється понад 200 млрд. тонн вільного кисню, який не тільки забезпечує дихання організмів, але й захищає все живе на Землі від згубного впливу короткохвильових ультрафіолетових космічних променів (озоновий екран атмосфери). Оскільки зелені рослини є безпосередньою чи опосередкованою базою харчування для гетеротрофних організмів, фотосинтез задовольняє потребу у їжі всього живого на планеті. Виділяють декілька аспектів космічної та планетарної ролі фотосинтезу, які розглянуті нижче.

Значення фотосинтезу для біосфери 
Завдяки фотосинтезу вловлюється світлова енергія Сонця. Фотосинтезуючі організми перетворюють її на енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів, а потім по ланцюгах живлення вона передається гетеротрофним організмам. Отже, не буде пере­більшенням вважати, що саме завдяки фотосинтезу можливе існу­вання біосфери. Зелені рослини та ціанобактерії, поглинаючи ву­глекислий газ і виділяючи кисень, впливають на газовий склад атмосфери. Увесь атмосферний кисень має фотосинтетичне по­ходження. Завдяки фотосинтезу зелені рослини, а через їх посередництво і вся жива природа, отримали доступ до практично невичерпного і поновлюваному джерела електронів, що беруть участь у всіх біоенергетичних процесах. Фотосинтез є головним методом залучення неорганічного вуглецю в біологічний цикл. 

Значення фотосинтезу для еволюції 
З виникненням фотосинтезу відбулася дивергенція (розбіжність) органічного світу в двох напрямках, які відрізнялися способом живлення (автотрофні і гетеротрофні організми). Поява автотрофних фотосинтезуючих організмів  призвела до того, що практично всі процеси на поверхні Землі взяли біогеохімічний характер. Саме в цей період значного підвищення О2 в атмосфері відбулося окислення сполук заліза, сірки, марганцю, причому на це пішло більше 95% кисню, виділеного фотосинтезуючими організмами за всю історію біосфери. Атмосфера Землі до появи фотосинтезуючих організмів була розріджена і складалася головним чином з СО2 і аміаку. Сам процес фотосинтезу, що супроводжується утворенням і запасанням органічної речовини, привів до значного, більш ніж в 100 разів, зменшення вмісту СО2 в атмосфері і накопичення О2. Накопичення кисню зумовило утворення у верхніх шарах атмосфери озонового екрана, який не пропускав згубного для життя ультрафіолетового випромінювання. Це забезпечило можливість виходу життя на суходіл. Поява фотосинтезуючих рослин, у свою чергу, дало можливість існування і прогресивного розвитку гетеротрофних організмів.

Значення фотосинтезу для живих організмів 
У процесі фотосинтезу в зелених частинах рослин під впливом сонячних променів починає утворюватися кисень і величезна кількість енергії. Дана енергія використовується рослинами для власних потреб тільки частково, а невитрачений потенціал накопичується. Потім рослини йдуть на корм травоїдним тваринам, які отримують за рахунок цього необхідні поживні речовини, без яких їх розвиток буде неможливим. Потім травоїдні тварини стають їжею для хижаків, їм також необхідна енергія, без якої життя просто зупиниться. Фотосинтез — це основний процес утворення органічних речовин, що в поєднанні з асиміляцією мінеральних солей із ґрунту створює біомасу рослин.

Значення фотосинтезу для людини
Найголовніше значення фотосинтезу — це забезпечення енергією всіх живих істот на планеті, включаючи людину.  Органічні речовини, що утворюються в процесі фотосинтезу, становлять близько 95 % сухої маси рослини. Тому керування процесом фотосинтезу, підвищення його продуктивності — один із ефективних методів впливу на продуктивність рослин та  підвищення врожаю.  Крім того, викопні рослини утворили корисні копалини кам’яного вугілля (давні папоротеподібні). І зараз продовжується утворення торфу (мохи). Завдяки фотосинтезу атмосфера Землі збагачується вільним киснем , який потрібен для дихання людини. 

Планетарне значення фотосинтезу
 Виділяють п’ять основних аспектів планетарної ролі фотосинтезирующих організмів.

•  Накопичення органічної маси. В процесі фотосинтезу наземні рослини утворюють до 170 млрд. тонн, а рослини світового океану — до 70 млрд. тонн біомаси на рік у перерахунку на суху речовину, використовуваної гетеротрофними організмами. 
•  Забезпечення сталості вмісту СО2 в повітрі. Зв’язування СО2 в ході фотосинтезу в значній мірі компенсує його виділення в результаті інших процесів (дихання, бродіння, діяльність вулканів, виробнича діяльність людства). 
•  Перешкода розвитку парникового ефекту. Частина сонячного світла відбивається від поверхні Землі у вигляді теплових інфрачервоних променів. СО2 поглинає інфрачервоне випромінювання і тим самим зберігає тепло на Землі. Підвищення вмісту СО2 в атмосфері може сприяти збільшенню температури, тобто створювати парниковий ефект. Це призведе до затоплення прибережних зон через підняття рівня світового океану в результаті танення льодовиків в горах і на полюсах. Проте високий вміст СО2 в повітрі активує фотосинтез і, отже, концентрація СО2 в повітрі знову зменшиться.
•  Накопичення кисню в атмосфері. Спочатку в атмосфері Землі кисню було дуже мало. Наразі його зміст становить 21% по об’єму повітря. В основному, цей кисень є продуктом фотосинтезу. Щорічно рослини та інші фотосинтезуючі організми постачають в атмосферу приблизно 120 млрд. тонн кисню.
•  Озоновий екран. Озон (О3) утворюється в результаті фотодиссоціації молекул кисню під дією сонячної радіації на висоті близько 25 км. Озон затримує велику частину ультрафіолетових променів, згубних для всього живого

Джерело: http://dovidka.biz.ua/znachennya-fotosintezu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Перший місяць осені багатий на екологічні свята. Так, у другу суботу вересня, наша планета відзначає Всесвітній день журавля.

      Перші предки цих красивих птахів з'явилися, близько 40-60 мільйонів років тому. Історичною батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку до Азії, а звідти до Африки і Австралії. 

Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида і Південна Америка. Головні місця зимівель журавлів - Іран і захід Індії.

     Всього налічують близько 15 видів журавлів:

Вінценосний журавель (Balearica pavonina).

Східний вінценосний журавель (Balearica regulorum).

Даурський журавель (Grus vipio).

Сірий журавель (Grus grus).

Журавель Стенлі (Anthropoides paradisea).

Стерх, або білий журавель (Grus leucogeranus).

Журавель японський, або уссурійський (Grus japonensis).

Канадський журавель (Grus Canadensis).

Американський журавель (Grus аmericana).

Журавель сережчатий (Bugeranus carunculatus).

Японський журавель (Grus japonensis)

Африканська красавка або райський журавель (Anthropoides paradisea).

Мережчатий журавель (Bugeranus carunculatus).

Красавка (Anthropoides virgo).

     Деякі з них занесено до Червоної книги. Колись журавель був промисловою птицею, але зараз він перебуває під охороною закону. Проте, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах (наприклад, в Афганістані і Пакистані) досі збереглися традиції полювання на журавлів. З п'ятнадцять видів журавлів, лише два з них є в Україні: сірий та степовий. 

 Для багатьох цей птах є символом любові до Батьківщини

      Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Дбаючи за порятунок зникаючого виду американського журавля, учені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу. 

Цікаві факти про журавлів:

• цей птах став національним символом багатьох країн, а її гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній;
• трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;
• за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;
• журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель(Grus leucogeranus) прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;
• найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель (Grus fmericana). У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;
• навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння.

22.05 Міжнародний день біологічного різноманіття

Міжнародний день біологічного різноманіття

«Якби природа мала стільки законів, скільки має держава, сам Господь не в змозі був би керувати нею»

Л. Берне

Щороку 22 травня увесь світ відзначає Міжнародний День біорізноманіття –  це ще одна нагода звернути увагу широкої спільноти на актуальні проблеми збереження біоти, яка є фундаментом духовного і фізичного здоров’я будь-якої нації.

Цей день присвячений всім живим істотам і рослинам на нашій планеті. Головною причиною його установи стала стурбованість світового співтовариства постійним скороченням біологічного різноманіття на Землі.

У 2000 році Генеральна Асамблея прийняла рішення заснувати спеціальний свято, а відзначати його почали з 2001 року. Відзначається він 22 травня, оскільки цього дня в 1992 році відбулося прийняття узгодженого тексту Конвенції про біологічне різноманіття.

Біорізноманіття Земної кулі – це приблизно 1,6 млн. описаних біологічних видів, але, за різними оцінками, реальна кількість видів на Землі є значно більше. Будь-який живий організм грає свою роль в екосистемі і представляється часткою харчового ланцюга, які складаються в харчові мережі. Якщо одна частинка такого ланцюга випадає, під загрозою знаходиться вся екосистема. Скорочення видів тварин і рослин викликає деградацію екосистеми. Результат – опустелювання земель, скорочення продуктивності земельних угідь і, врешті погіршення умов життя.

Сьогодні у світі під загрозою зникнення перебуває понад 7 тисяч видів тварин і майже 60 тисяч видів рослин. Ми маємо переглянути стосунки «людина – природа». Споживацьке ставлення до природних ресурсів призводить до втрати лісів, степів, які є середовищем існування багатьох видів, зокрема тих, що занесені до Червоної книги. Саме жива природа є основою життя на Землі та фундаментом гармонійного існування.

Одним з головних і найдійовіших методів збереження біорізноманіття, є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти, сприяють збереженню цілісності екологічних систем, у яких можуть підтримуватись природні механізми відносин між біологічними видами, дуже потрібними для існування екосистем.

Відзначення Міжнародного дня біорізноманіття сприяє підвищенню поінформованості про роль навколишнього світу для благополуччя людини та необхідності дій щодо його збереження.