Методична робота

Гуманізація освітнього процесу

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства особливого значення набуває необхідність утвердження у суспільстві гуманістичних  цінностей добра, справедливості, честі, гідності, совісті, обов’язку, відповідальності. Гуманізація освіти належить до визначальних цінностей суспільного життя, є умовою і результатом якісної шкільної освіти ХХІ століття. 

Вчитель повинен навчати дітей не лише основам наук, а й  формувати з них людей високої моральної та етичної культури, з відповідним світоглядом, запитами, інтересами, творчим підходом до життя.

Тому головною дієвою особою у здійсненні гуманізації освітнього процесу повинен стати учитель.

Гуманізація процесу навчання має сприяти:    

§ найповнішому розкриттю здібностей людини, задоволенню її різноманітних потреб;

§ оволодінню загальнолюдськими цінностями;

 допомогти встановити гармонійні взаємовідносини з навколишнім середовищем, суспільством і природою.

Формування гуманістичного світогляду передбачає:

§ розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

§ формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров’я інших людей, власного здоров’я;

§обгрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил в поведінки в природі.

Актуальність теми  

полягає в тому, що вчитель знаходиться в постійному пошуку найефективніших форм і методів проведення уроків

Людство оновлює і удосконалює себе через виховання нових поколінь і, в першу чергу,  через  формування особистості, здатної до творчості, яка являє собою найвищу цінність у будь-якого суспільства, умову його прогресу й процвітання.

Час зобов’язує педагога шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли б радість і задоволення.

Зацікавленість є основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, шаблонності, сприяє ширшому застосуванню ефективних методів та прийомів, засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, щоб змогла вона знайти себе в суспільстві.

Ми маємо виховати розвинуту людину зі стійким характером, сильною волею, добрим серцем, чистою совістю. 

Учитель –  повинен вивчати кожного свого учня, його можливості, обставини індивідуального саморозвитку, умови саморозкриття і самореалізації.

Гуманізація уроків біології як умова соморозвитку особистості школярів

Основним завданням сучасної освіти є розвиток особистості учнів, а не тільки передача знань.

Гуманізація навчання передбачає ціннісне відношення до особистісних проявів учня. Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить природничим наукам (біології), тому що саме вони найглибше пронизуютьє свідомість і підсвідомість людини, доносять інформацію про навколишній світ.

Знання стали не метою, а способом розвитку особистості.

Враховуючи вимоги часу щодо навчання учнів працюю над удосконаленням сучасного уроку біології.

Шляхом гуманізації, диференціації навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів через впровадження активних та інтерактивних методів навчання поєднуючи їх з традиційними методами.

При цьому особливу увагу звертаю на:

§ врахування індивідуальних,

психологічних особливостей кожного учня;

§ розвиток позитивної навчальної мотивації;

§ розвиток креативності;

§ розвиток концепції “Я – концепція особистості”

Головні завдання, які ставлю перед собою:

• допомогти учням засвоїти базові знання з біології, навчити здобувати нові знання самостійно, щоб потім уміти адаптуватися в соціумі й самостійно та творчо працювати; 

• сприяти розвитку творчих можливостей учнів;

• створити сприятливі умови для розкриття особистості;

• формувати особистість, яка вміє застосовувати знання на практиці,

 самовдосконалюватись в процесі навчальної діяльності;

• формувати в учнів потребу до самопізнання саморозвитку, самореалізації.

Якщо ви вірите в те, що робите – все неодмінно вийде

Для досягнення своєї мети

Аналізуючи досягнення учнів у засвоєнні нового матеріалу, я зробила висновки, що в разі систематичного поєднання інтерактивних і традиційних технологій навчання біології, в учнів підвищується інтерес до біології, стимулюється навчальна активність, розвивається творче мислення, пам’ять, формуються здібності приймати розумні рішення в нестандартних ситуаціях.

Створення ситуації успіху

 як одна з умов гуманізації навчального процесу

Головна мета діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

Рефлексія

Рефлексія на уроці – це спільна діяльність учнів і вчителя, що дозволяє вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня.

Використання рефлексії дає змогу учням:

§ усвідомити здобуті знання і вміння;

§ відобразити те, що сталося з «Я» учня: «Що я думав? Що відчував? Що придбав? Що мене здивувало? Що я зрозумів?» тощо.

§ порівнянняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших;

§ набути вміннь рефлексувати в реальному житті, усвідомити свої дії та прогнозувати подальші кроки;

Для мене, як для вчителя, використання етапу рефлексії дає можливість своєчасно побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи в роботу.

Біологічні  задачі – шлях до розвитку творчих здібностей учнів

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ

Для того, щоб розв’язати задачу необхідно:

  1. Проаналізувати її  ( визначити до якого розділу чи теми належить задача; знайти, що дано і що необхідно знайти).

2.    Зробити скорочений запис умови задачі (за допомогою умовних позначень коротко записати, що дано і що треба знайти)

3.    Оформити  запис задачі (місце, що залишилось після короткого запису умови задачі, умовно поділити на дві частини. В лівій частині записати дані, які ви будете використовувати, справа – рішення).

4.    Знайти шляхи для розв’язування задачі та розв’язати її (розв’язувати  задачу поетапно, якщо це необхідно; ретельно перевіряти результати розрахунків, чи всю інформацію з умови задачі використано).

5.    Завершити виконання задачі (перевірити правильність розв’язування в цілому, сформулювати і записати остаточну відповідь).

Розв’язуємо задачі з теми “Популяція. Екосистема. Біосфера» 11 клас

§     Кажан з їдає за одну ніч приблизно 4 г комах. Щонайменше 20% їжі кажана складається з комарів. Комар важить приблизно 2,2 мг. Літній сезон триває приблизно 90 днів. Визначте,скільки комарів може з їсти кажан за одне літо.

§     Використовуючи правило екологічної піраміди,визначте,скільки знадобиться

фітопланктону, щоб виросла щука масою  10 кг ( харчовий ланцюг: фітопланктон-зоопланктон-дрібні риби-окунь-щука). Умовно можна вважати,що на кожному трофічному рівні завжди поїдаються тільки представники попереднього рівня.

§  Користуючись правилом екологічної піраміди,визначте скільки потрібно зерна, щоб виріс пугач масою 3 кг,якщо ланцюг живлення має такий вигляд:

зерно злаків-миша полівка-пугач.

§     У кожній групі організмів визначте один зайвий.  Обгрунтуйте свій вибір:

а) кінь,вівця,кролик,метелик,лисиця;

б) ціанобактерії,підберезник, ялинка,береза,глід;

в) вуж,сокіл,олень,лисиця,вовк;

§  Складіть ланцюг живлення і  визначте, скільки гектарів луки потрібно, щоб прохарчувати людину масою 58 кг (із них 66% становить вода).

§  Протягом одного року 1 га кукурудзяного поля поглинає 76 650 000 кДж енергії, з яких тільки 2,3% акумулюється у вигляді приросту сухої речовини.

Складіть ланцюг живлення і визначте,скільки гектарів такого поля потрібно,

щоб прогодувати людину протягом року, якщо за добу людині необхідно приблизно 10 000 кДж?

Проектна діяльність учнів як засіб підвищення якості навчання

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо. Результати виконання проектів мають бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання (якщо практична — конкретний результат) готове до використання (на уроці, в школі, у реальному житті). Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті. 

Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, комп'ютерна газета, альманах тощо.
Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначається на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички. Цей вид діяльності сприяє здійсненню індивідуального підходу в класах з різним рівнем підготовки під час вивчення та засвоєння нового матеріалу.

Вимоги до використання методу

Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними (знаннями) для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення. Виконання проекту передбачає зв'язок з реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними формами документування: анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото-, аудіо- або відеозвіт, колаж, комікс, сценарій, щоденник, -журнал, довідник, резюме, каталог, брошура, альбом, словник, стаття, стінгазета, виставка. Матеріал може подаватися в різних формах: дискусія, огляд, виставка, демонстрування, обговорення, рольова гра, диспут, повідомлення, доповідь, конференція, репортаж, драматизація.
Під час використання проектного методу всі учасники навчально-виховного процесу розв'язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формуванню вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі тощо.
Таким чином, основними вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), розв'язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових проблем дослідження.

Загальні поради до структури проекту

1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Обмірковування вчителем можливих варіантів проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми впроваджуються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації), можлива «мозкова атака» з наступним колективним обговоренням.
3. Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень.
4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповими дослідженнями, творчими завданнями.
5. Обговорення отриманих даних у групах (на уроках чи на заняттях у наукових спілках, у груповій роботі в бібліотеці).
6. Захист проектів.
7. Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішнього оцінювання, висновки.


Етапи роботи над проектом

I етап
Вибір напряму і формування назви проекту: узагальнена назва проблеми, визначення кола питань; виділення загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.
Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу — і педагоги, й учні.
II етап
Розділи проекту.
1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей.
2. Мета і завдання проекту.
а) довготривалі:
— створення чогось нового (за структурою, підходами, концепцією навчально-виховного процесу);
— нові технології, методики;
— можлива розробка дослідження за проектом;
— визначення очікуваних результатів;
— планування «продукту» в результаті виконання програми (посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);
б) короткотривалі — визначення конкретної мети, завдань на певний період.
3. Визначення етапів реалізації проекту:
а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;
б) закінчення проекту визначається етапністю його реалізації;
в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.
4. Механізм реалізації проекту. Пояснення: «Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект?» Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.
5. Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:
а) хто відповідає за проект?
б) хто і за що відповідає всередині проекту?
в) хто допомагає в реалізації проекту?
6. Очікувані результати: які конкретні результати очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту?
7. Оцінка й самооцінка проекту: коли та з якою періодичністю буде оцінюватися виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік); хто візьме участь в оцінюванні — самі учасники, експерти, управлінські структури; які форми контролю (самоконтролю) й оцінювання (самооцінювання); у якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?
III етап
Презентація.
Вона може бути представлена:
• у вигляді постера (плаката), на якому автори в оригінальній формі подають добірки матеріалів;
• у формі щоденника, буклета, міні-підручника;
• як усна презентація, що поєднується з оформленням постера.
IV етап
Цей етап охоплює дискусії, обговорення результатів проекту після його захисту, поради та коментарі вчителя, груповий аналіз роботи та самоконтроль учасників.

Пробуємо творити

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1. перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Складання сенканів сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, біологічних термінів, дає можливість кожному учню проявити свої знання, розкрити своє бачення об’єкта з різної сторони (будова, функції). Порівнюючи сенкани різних учнів спричиняє обговорення, розмірковування, критичний аналіз з теми.

Складання сенкану спонукає учнів до вдумливого вивчення матеріалу, підбору найбільш вдалих характеристик.

Сенкан (п’ятирядок) – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи відзеркалює тему.

Листок

Простий, складний

Дихає, фотосинтезує, випаровує

Вегетативний орган квіткової рослини

Лабораторія

Завдання: скласти сенкани до теми «Нервова регуляція функцій організму» 9 клас

(Нейрон, Нейроглія, Синапс, Нерв, Дендрит, Аксон, Рецептори, Рефлекторна дуга, Спинний мозок, Головний мозок, Нервові шляхи)