Біологія 7 клас. Поведінка тварин

 Форми поведінки тварин

Спільноти тварин

Біологія 8 кл. Тема: Сенсорні системи. Відеоуроки.

Сенсорні системи. Око і зір

Слухова й інші сенсорні системи

Біологія 6 кл.Тема: Різноманітність рослин.Відеоуроки.

Значення фотосинтезу у природі важко переоцінити. Це єдиний процес на 3емлі, що відбувається в грандіозних масштабах і пов’язаний з перетворенням енергії сонячного світла в енергію хімічних зв’язків. 

Значення фотосинтезу 
Фотосинтез – єдиний процес у біосфері, що веде до збільшення її вільної енергії з допомогою зовнішнього джерела. Продукти, що утворилися в процесі фотосинтезу – основне джерело енергії для людства. Щорічно завдяки фотосинтезу на Землі синтезується близько 150 млрд. тонн органічної речовини і виділяється понад 200 млрд. тонн вільного кисню, який не тільки забезпечує дихання організмів, але й захищає все живе на Землі від згубного впливу короткохвильових ультрафіолетових космічних променів (озоновий екран атмосфери). Оскільки зелені рослини є безпосередньою чи опосередкованою базою харчування для гетеротрофних організмів, фотосинтез задовольняє потребу у їжі всього живого на планеті. Виділяють декілька аспектів космічної та планетарної ролі фотосинтезу, які розглянуті нижче.

Значення фотосинтезу для біосфери 
Завдяки фотосинтезу вловлюється світлова енергія Сонця. Фотосинтезуючі організми перетворюють її на енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів, а потім по ланцюгах живлення вона передається гетеротрофним організмам. Отже, не буде пере­більшенням вважати, що саме завдяки фотосинтезу можливе існу­вання біосфери. Зелені рослини та ціанобактерії, поглинаючи ву­глекислий газ і виділяючи кисень, впливають на газовий склад атмосфери. Увесь атмосферний кисень має фотосинтетичне по­ходження. Завдяки фотосинтезу зелені рослини, а через їх посередництво і вся жива природа, отримали доступ до практично невичерпного і поновлюваному джерела електронів, що беруть участь у всіх біоенергетичних процесах. Фотосинтез є головним методом залучення неорганічного вуглецю в біологічний цикл. 

Значення фотосинтезу для еволюції 
З виникненням фотосинтезу відбулася дивергенція (розбіжність) органічного світу в двох напрямках, які відрізнялися способом живлення (автотрофні і гетеротрофні організми). Поява автотрофних фотосинтезуючих організмів  призвела до того, що практично всі процеси на поверхні Землі взяли біогеохімічний характер. Саме в цей період значного підвищення О2 в атмосфері відбулося окислення сполук заліза, сірки, марганцю, причому на це пішло більше 95% кисню, виділеного фотосинтезуючими організмами за всю історію біосфери. Атмосфера Землі до появи фотосинтезуючих організмів була розріджена і складалася головним чином з СО2 і аміаку. Сам процес фотосинтезу, що супроводжується утворенням і запасанням органічної речовини, привів до значного, більш ніж в 100 разів, зменшення вмісту СО2 в атмосфері і накопичення О2. Накопичення кисню зумовило утворення у верхніх шарах атмосфери озонового екрана, який не пропускав згубного для життя ультрафіолетового випромінювання. Це забезпечило можливість виходу життя на суходіл. Поява фотосинтезуючих рослин, у свою чергу, дало можливість існування і прогресивного розвитку гетеротрофних організмів.

Значення фотосинтезу для живих організмів 
У процесі фотосинтезу в зелених частинах рослин під впливом сонячних променів починає утворюватися кисень і величезна кількість енергії. Дана енергія використовується рослинами для власних потреб тільки частково, а невитрачений потенціал накопичується. Потім рослини йдуть на корм травоїдним тваринам, які отримують за рахунок цього необхідні поживні речовини, без яких їх розвиток буде неможливим. Потім травоїдні тварини стають їжею для хижаків, їм також необхідна енергія, без якої життя просто зупиниться. Фотосинтез — це основний процес утворення органічних речовин, що в поєднанні з асиміляцією мінеральних солей із ґрунту створює біомасу рослин.

Значення фотосинтезу для людини
Найголовніше значення фотосинтезу — це забезпечення енергією всіх живих істот на планеті, включаючи людину.  Органічні речовини, що утворюються в процесі фотосинтезу, становлять близько 95 % сухої маси рослини. Тому керування процесом фотосинтезу, підвищення його продуктивності — один із ефективних методів впливу на продуктивність рослин та  підвищення врожаю.  Крім того, викопні рослини утворили корисні копалини кам’яного вугілля (давні папоротеподібні). І зараз продовжується утворення торфу (мохи). Завдяки фотосинтезу атмосфера Землі збагачується вільним киснем , який потрібен для дихання людини. 

Планетарне значення фотосинтезу
 Виділяють п’ять основних аспектів планетарної ролі фотосинтезирующих організмів.

•  Накопичення органічної маси. В процесі фотосинтезу наземні рослини утворюють до 170 млрд. тонн, а рослини світового океану — до 70 млрд. тонн біомаси на рік у перерахунку на суху речовину, використовуваної гетеротрофними організмами. 
•  Забезпечення сталості вмісту СО2 в повітрі. Зв’язування СО2 в ході фотосинтезу в значній мірі компенсує його виділення в результаті інших процесів (дихання, бродіння, діяльність вулканів, виробнича діяльність людства). 
•  Перешкода розвитку парникового ефекту. Частина сонячного світла відбивається від поверхні Землі у вигляді теплових інфрачервоних променів. СО2 поглинає інфрачервоне випромінювання і тим самим зберігає тепло на Землі. Підвищення вмісту СО2 в атмосфері може сприяти збільшенню температури, тобто створювати парниковий ефект. Це призведе до затоплення прибережних зон через підняття рівня світового океану в результаті танення льодовиків в горах і на полюсах. Проте високий вміст СО2 в повітрі активує фотосинтез і, отже, концентрація СО2 в повітрі знову зменшиться.
•  Накопичення кисню в атмосфері. Спочатку в атмосфері Землі кисню було дуже мало. Наразі його зміст становить 21% по об’єму повітря. В основному, цей кисень є продуктом фотосинтезу. Щорічно рослини та інші фотосинтезуючі організми постачають в атмосферу приблизно 120 млрд. тонн кисню.
•  Озоновий екран. Озон (О3) утворюється в результаті фотодиссоціації молекул кисню під дією сонячної радіації на висоті близько 25 км. Озон затримує велику частину ультрафіолетових променів, згубних для всього живого

Джерело: http://dovidka.biz.ua/znachennya-fotosintezu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Перший місяць осені багатий на екологічні свята. Так, у другу суботу вересня, наша планета відзначає Всесвітній день журавля.

      Перші предки цих красивих птахів з'явилися, близько 40-60 мільйонів років тому. Історичною батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку до Азії, а звідти до Африки і Австралії. 

Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида і Південна Америка. Головні місця зимівель журавлів - Іран і захід Індії.

     Всього налічують близько 15 видів журавлів:

Вінценосний журавель (Balearica pavonina).

Східний вінценосний журавель (Balearica regulorum).

Даурський журавель (Grus vipio).

Сірий журавель (Grus grus).

Журавель Стенлі (Anthropoides paradisea).

Стерх, або білий журавель (Grus leucogeranus).

Журавель японський, або уссурійський (Grus japonensis).

Канадський журавель (Grus Canadensis).

Американський журавель (Grus аmericana).

Журавель сережчатий (Bugeranus carunculatus).

Японський журавель (Grus japonensis)

Африканська красавка або райський журавель (Anthropoides paradisea).

Мережчатий журавель (Bugeranus carunculatus).

Красавка (Anthropoides virgo).

     Деякі з них занесено до Червоної книги. Колись журавель був промисловою птицею, але зараз він перебуває під охороною закону. Проте, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах (наприклад, в Афганістані і Пакистані) досі збереглися традиції полювання на журавлів. З п'ятнадцять видів журавлів, лише два з них є в Україні: сірий та степовий. 

 Для багатьох цей птах є символом любові до Батьківщини

      Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Дбаючи за порятунок зникаючого виду американського журавля, учені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу. 

Цікаві факти про журавлів:

• цей птах став національним символом багатьох країн, а її гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній;
• трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;
• за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;
• журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель(Grus leucogeranus) прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;
• найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель (Grus fmericana). У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;
• навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння.

22.05 Міжнародний день біологічного різноманіття

Міжнародний день біологічного різноманіття

«Якби природа мала стільки законів, скільки має держава, сам Господь не в змозі був би керувати нею»

Л. Берне

Щороку 22 травня увесь світ відзначає Міжнародний День біорізноманіття –  це ще одна нагода звернути увагу широкої спільноти на актуальні проблеми збереження біоти, яка є фундаментом духовного і фізичного здоров’я будь-якої нації.

Цей день присвячений всім живим істотам і рослинам на нашій планеті. Головною причиною його установи стала стурбованість світового співтовариства постійним скороченням біологічного різноманіття на Землі.

У 2000 році Генеральна Асамблея прийняла рішення заснувати спеціальний свято, а відзначати його почали з 2001 року. Відзначається він 22 травня, оскільки цього дня в 1992 році відбулося прийняття узгодженого тексту Конвенції про біологічне різноманіття.

Біорізноманіття Земної кулі – це приблизно 1,6 млн. описаних біологічних видів, але, за різними оцінками, реальна кількість видів на Землі є значно більше. Будь-який живий організм грає свою роль в екосистемі і представляється часткою харчового ланцюга, які складаються в харчові мережі. Якщо одна частинка такого ланцюга випадає, під загрозою знаходиться вся екосистема. Скорочення видів тварин і рослин викликає деградацію екосистеми. Результат – опустелювання земель, скорочення продуктивності земельних угідь і, врешті погіршення умов життя.

Сьогодні у світі під загрозою зникнення перебуває понад 7 тисяч видів тварин і майже 60 тисяч видів рослин. Ми маємо переглянути стосунки «людина – природа». Споживацьке ставлення до природних ресурсів призводить до втрати лісів, степів, які є середовищем існування багатьох видів, зокрема тих, що занесені до Червоної книги. Саме жива природа є основою життя на Землі та фундаментом гармонійного існування.

Одним з головних і найдійовіших методів збереження біорізноманіття, є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти, сприяють збереженню цілісності екологічних систем, у яких можуть підтримуватись природні механізми відносин між біологічними видами, дуже потрібними для існування екосистем.

Відзначення Міжнародного дня біорізноманіття сприяє підвищенню поінформованості про роль навколишнього світу для благополуччя людини та необхідності дій щодо його збереження.

3.05 День Сонця

Свято «День Сонця» щороку відзначається у світі 3 травня.

Сонце є найближчою до Землі зіркою, всі інші розташовані на більшій відстані від нашої планети. Земля, як відомо, обертається навколо Сонця. Сонце нам необхідно, без світла ми не змогли б жити.

Сонце є для нашої планети найпотужнішим джерелом космічної енергії. Воно дає нам світло і тепло, які необхідні не тільки людям, але також рослинам і тваринам. 

Потрібно зазначити, що без сонця у нас не було б повітря і води. Адже тоді повітря перетворився б на рідкий азотний океан, води б замерзли, а суша обмерзла. Наша планета виникла близько сонця і життя на ній зародилася теж багато в чому завдяки йому.

Сонце дає людям відновлювану енергію, яку легко використовувати. Крім того, така енергія не утворює токсичних і радіоактивних відходів.

Історія свята "День сонця"

Європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії (МОСЕ) в 1994 році вирішило створити це свято. Це було зроблено з метою привернення уваги суспільства до можливостей використання поновлюваних джерел енергії.

В цей день по всій Європі організовуються заходи різного роду, які спрямовані на демонстрацію можливостей сонячної енергії.

Дуже важливо, що, забираючи частину сонячної енергії, ми не принесли серйозних змін в енергетичний баланс планети. Останнім часом використання сонячної енергії стає все більш популярним. Це пов'язано з подорожчанням інших видів енергії. Сьогодні виробляється велика кількість різних товарів, що працюють на сонячних батареях. Адже цей вид енергії є дешевим і екологічним, дозволяє уникнути видобутку і спалювання отруйної палива.

День Сонця сприяє поширенню інформації та обміну досвідом між різними країнами та містами.

Сонце: що це

Сонце являє собою центральну і єдину зірку Сонячної системи, навколо якої здійснюють обертання інші об'єкти системи. Сонячне випромінювання бере участь у процесі фотосинтезу, має безпосередній вплив на погоду, клімат та зміну пір року на нашій планеті. Тривалість сонячного дня дуже сильно впливає на життєдіяльність організмів.

До речі, Сонце світить білуватим світлом, але, проходячи через атмосферу Землі, воно стає жовтуватим.

Ще в далекій давнині зрозуміли люди, що без Сонця не було б життя на Землі. Стародавні греки називали Сонце богом Геліосом, римляни - променистим Аполлоном або Фебом, а наші предки слов'яни називали богом Ярилом.
Сонце - могутнє джерело життя на Землі. Без сонячного світла і тепла жодна жива істота - ні людина, ні тварина, не могли б жити. Холодна або тепла погода, сніг чи відлига, посуха чи дощ - все це викликається збільшенням влітку або зменшенням взимку сонячного тепла.
Вчені підрахували, що Земля отримує одну двомільярдну частину тепла, що випускається Сонцем. Частина цього тепла відбивається від льоду назад у космос.
Сонячне тепло йде на нагрівання земної поверхні. Без цього наша планета замерзла б, на ній встановився б холод. Нагріваючись, земна поверхня віддає частину тепла навколишньому її повітряному океану - атмосфері. У нижній частині атмосфери дмуть вітри.
А уявіть собі, що якась могутня сила скувала повітря, зробила його нездатним рухатися. На всій Землі не стало б вітру, ні скажених поривів урагану, ні навіть легкого подиху повітря. Що ж тоді вийшло б? Припинився б великий кругообіг води в природі, вичерпалися річки і струмки, засохли трави на луках, хліба в полях, пожовкли б і висохли ліси. Вся суша перетворилася б на велику пустелю.
Сонячні промені допомогають рослині створювати поживні речовини. 

Без рослин на Землі не було б ні тварин, ні людей. Рослини - це дрова, торф, кам'яне вугілля.
Якби раптово згасло Сонце, люди змогли б проіснувати кілька десятиліть за рахунок сонячного тепла, накопиченого рослинами. Потім життя припинилася б. Але Сонце існує давно і буде існувати ще мільярди років. Сонце - найпотужніша і довговічна машина, яка посилає тепло, необхідне для життя на Землі.

Сонце випромінює ультрафіолет, який володіє антисептичними властивостями. Його можна використовувати з метою дезінфекції води і різних предметів. Це випромінювання також здатне викликати засмагу на шкірі людини, і володіє деякими іншими біологічними ефектами - наприклад, воно сприяє виробленню в організмі людини вітаміну D. Потрібно зазначити, що великі дози ультрафіолетового випромінювання шкідливі для нашого здоров'я - вони здатні викликати онкологічні захворювання шкіри, сонячний удар і деякі інші проблеми. Тому людям в літній період, коли сонце є найбільш активним, потрібно захищатися від його променів. Для цього ми носимо головні убори, сонцезахисні окуляри і користуємося сонцезахисними кремами.

Як відомо, вплив ультрафіолету послаблюється озоновим шаром, що знаходяться в земній атмосфері. Однак в останні роки погіршення екології на планеті призводить до витончення озонового шару і утворення так званих озонових дір.

Сонце має дуже потужне магнітне поле, його напруга змінюється з часом. Є люди, які чутливі до магнітних бур, що відбуваються на Сонці. У них ці процеси викликають погіршення самопочуття, головний біль.

Вченими було підраховано, що поточний вік Сонця становить близько 4,57 мільярда років.

Сучасні вчені мають у своєму розпорядженні велику кількість устаткування і знань для всебічного вивчення Сонця. Сьогодні спостереження за сонцем і його зйомки проводять з аеростатів, супутників, ракет і космічних станцій.

Джерело:  www.inmoment.com.ua 

Найкрасивіші весняні квіти України та ботанічні сади, де їх можна побачити

Теплі, налиті сонцем дні, ніжні весняні квіти радують розкішним цвітінням. Куди поїхати, аби побачити їх цвіт, отримати порцію натхнення та позитивного настрою?

Первоцвіти

Мабуть, найбільше першому весняному сонечку радіють проліски. Саме ці тендітні квіти вперто пробивають снігові покриви, аби поніжитись у його несміливих променях. Побачити цвітіння цих запаморочливо красивих і ароматних квітів в Україні можна в Ічнянському національному парку, неподалік села Ічня, що на Чернігівщині. Однак похвалитися густими килимами первоцвітів можуть і карпатські полонини, хоч не кожен зважиться підкорювати засніжені схили у перші, ще холодні весняні дні.

Підсніжник складчастий — гордість лісового масиву Холодний Яр на Черкащині. На території України побачити ці квіти можна лише тут.

Вирушати на пошуки квітучих полів первоцвітів найкраще у березні-квітні, коли проліски та підсніжники — на піку цвітіння. Однак пам’ятай: ці квіти занесені до Червоної книги України, тому рвати їх категорично заборонено.

Крокуси

Ще не встигне зійти сніг у Карпатах, а фіолетові квіти Шафрану Гейфеля вже тягнуть свої пелюстки до сонечка. Крокуси люблять рости на височині, під самим небом, тому не дивно, що насолодитися цими квітами можна на схилах гір Драгобрат та Петрос Рахівського району Закарпатської області.

А якщо підніматися високо в гори немає бажання, помилуватися крокусами Ти зможеш у селі Колочава Міжгірського району на Закарпатті, або в заповіднику «Медобори» на Тернопільщині. Березень або початок квітня — ідеальний для цього час.

Магнолії

Розкішні пелюстки магнолій ніби створені для того, щоб прикрасити картину відомого художника. Гріх не зробити селфі на тлі чарівних рожевих квітів, прогулюючись Одеським ботанічним садом або Національним ботанічним садом ім. М. Гришка у Києві.

Однак помилуватися чудесними краєвидами магнолій можна і просто на вулицях Житомира, Львова, Мукачева та Ужгорода. Ростуть вони і в Криму, і на Закарпатті.

Кажуть, якщо навідатися до чарівного дерева вранці, можна відчути тепло його пелюсток. Однак не поспішай тягнутися за гілочкою такої краси. Посидіти в тіні квітучих магнолій і отримати позитивний заряд можна, починаючи з квітня і до кінця травня. Все залежить від кліматичних умов та виду магнолії.

Сакура

Хоч батьківщина сакури — Японія, ця рослина напрочуд добре прижилася в Україні. Більше того, алея сакур київського парку «Кіото» — найдовша у всій Європі. Її довжина — трохи менше 1-го кілометра.

Дуже сподобався сакурам і клімат Закарпаття. Розкішні алеї цих дерев висаджені в Мукачевому та Ужгороді. «Сакура-фест» в обласному центрі щороку збирає тисячі шанувальників прекрасного. В кінці квітня і весь травень сакури захоплюють гостей і жителів міста неповторним ансамблем густих рожевих ліхтариків. Неймовірна краса! Навесні  місто Чернівці також буяє рожевим цвітом японських сакур.

Тюльпани

Мальовничі алеї тюльпанів — гордість Кіровоградського дендропарку. Лишень уяви собі, 2015-го року там зацвіло 2 000 000 цих прекрасних квітів.

Безкраї поля тюльпанів розкинулись поблизу села Мамаївці, що на Буковині. Навіть найсуворіший водій не проїде повз, хоча б крадькома не поглянувши на яскравий тюльпановий килим по обидва боки дороги, адже тут цвіте більше 60-ти різновидів цих весняних квітів.

Якщо ж у квітні-травні Ти проїжджатимеш дорогою Львів — Самбір, уважно дивись по боках. За селом Луки щороку зацвітають чорні тюльпани (рябчик шаховий) — квіти дуже рідкісні, через що й занесені до Червоної книги України.

Нарциси

Лишень травень стає повноправним господарем наших земель, в урочищі Кіреші, що на Закарпатті, розцвітають запаморочливі квіти — нарциси. Вони і справді можуть сп’янити голову…

Легенда розповідає, що коли вороги захопили Хустський замок, місцеві на знак покори принесли їм подарунки. Це були подушки, вщент заповнені нарцисами. Наступного ранку нові господарі не прокинулися. Але численним туристам, що приїжджають сюди помилуватися білосніжною долиною нарцисів, хвилюватися нічого. Головне — не заснути просто посеред поля.

Дикі орхідеї

Дикі орхідеї можна зустріти у всіх куточках України, проте неозорі поля цих аристократичних квітів можна побачити лише на Кінбурнській косі, що в Миколаївській області. Цвітіння припадає на травень. До речі, поле диких орхідей Кінбурнської коси — одне з найбільших у Європі.

Та не лише жителям Очаківського району так пощастило. Помилуватися дикими орхідеями Ти зможеш і в Національному парку «Олешківські піски», і на Тендрівській косі острова Джарилгач.

Бузок

З приходом травня українські міста і села наповнюються неземним ароматом бузку. «Що ж в ньому незвичайного?» Бузок знайомий нам змалку, проте різноманітні види цієї рослини, зібрані разом у ботанічних садах, створюють неповторну симфонію і ваблять туристів не лише з України, але й з-за кордону.

На всю Європу славиться бузковим гаєм знаменита Диканька. Тут бузок росте на трьох гектарах землі впродовж 200 років. Проте побачити бузок можна і в ботанічному саду Києва.

Рододендрони

Ці чарівні квіти українці часто називають червоною рутою. Рододендрони ростуть високо у Карпатах, а саме на горі Піп Іван та Шпиці Чорногірського хребта, і на горі Близниця. Однак у травні тут починається сезон дощів, тому дістатися розкішних лілових полів украй важко. 

А для тих, хто лінується йти в гори, є чудова альтернатива. На теренах Словечансько-Овруцького кряжу, що на Житомирщині, росте азалія понтійська — родич карпатських рододендронів. Жовті поля азалії можна побачити на окремих пагорбах та узбіччях дороги від Овруча до села Червонки.

Болотне різнотрав’я

 Як цвітуть болота?  Одне з найкрасивіших боліт України — Бондарівське. Коручка болотна, любка дволиста, зозулині сльози та численні орхідні з Червоної книги України — весна перетворює болото на казкове царство пахучого різнотрав’я.

Окрім цього, в Міжрічинському ландшафтному парку, до якого належить болото, є унікальна нагода побачити півники болотні або сибірські.

Добірка найкрасивіших весняних квітів нашої держави ще раз підтверджує: заповідники, парки та ботанічні сади України нічим не гірші від голландських або японських. Наша країна — прекрасна і квітуча. Нам є чим пишатись. Цікавих подорожей та весняного натхнення!
Джерело: http://pustunchik.ua

Квітуча магнолія

 

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Молодіжний”  м. Фастів 

24.04 Всесвітній день захисту лабораторних тварин

24 квітня в календарі екологічних дат відзначений як Всесвітній день захисту лабораторних тварин, який був заснований Міжнародною Асоціацією проти хворобливих експериментів на тваринах (ИнтерНИЧ) у 1979 році та підтриманий ООН. Спочатку він «відзначався» зоозахисними організаціями в ряді країн, а сьогодні вже по всьому світу активно розвивається рух проти вівісекції (експериментів і дослідів над лабораторними тваринами), яке підтримують активісти різних громадських та зоозахисних організацій.

  Тварини використовувалися в дослідах з давніх часів, але ці роботи носили епізодичний характер. Поняття «лабораторна тварина» склалося в кінці 19 століття у зв'язку з бурхливим розвитком експериментальної біології і медицини, а з другої половини 20 століття метод наукового експериментування на тваринах оформився як самостійний напрям. Сьогодні лабораторні тварини використовуються для моделювання патологічних процесів і випробування ліків, косметичних засобів, сигарет, харчових добавок, речовин побутової хімії... Основними замовниками досліджень виступають великі фармацевтичні і косметичні корпорації.

Серед найбільш часто використовуваних у дослідах тварин - миші, кролики, мавпи і собаки. Щороку сотні представників цих видів гинуть в лабораторіях. Крім того, тварини використовують при навчанні майбутніх медичних працівників і ветеринарних лікарів.

Звичайно, на початковому етапі розвитку науки про лабораторних тварин етичні питання не були актуальними, оскільки і розмах цієї «галузі» не був такий великий. У теперішній же час питання біоетики в даній сфері стоять в центрі уваги вчених і громадськості. Жорстокі досліди і тести на тварин продовжують своє існування, в першу чергу тому, що багато споживачів взагалі не знайомі з цією моральною проблемою, а виробники не зацікавлені доносити її до кінцевого покупця. Саме з метою привернення уваги світової громадськості до цієї проблеми і був заснований Всесвітній день захисту лабораторних тварин.

 Джерело: http://calenday.org

Наука, як відомо вимагає жертв. І першими жертвами науки стали лабораторні тварини. Ті самі миші, собаки, жаби і мухи-дрозофіли, яким людство зобов'язане масою корисних речовин - від ліків до косметики (яка, як не дивно, теж тестується на тваринах).

Вдячне людство, намагаючись хоч якось морально виправдатися за завдану лабораторним тваринам шкоду, поставило їм пам'ятники.

Пам'ятник "собаці Павлова" 

Пам'ятник жабі в Парижі перед Пастерівським інститутом. 

Пам'ятник лабораторної миші в Новосибірську - миша, спіраль ДНК - це метафора створення і отримання інформації, завдяки лабораторним тваринам

Джерело:http://torin-kr.livejournal.com